- накурений
- -а, -е.1) Дієприкм. пас. мин. ч. до накурити I. || наку́рено, безос. присудк. сл.2) у знач. прикм.Наповнений тютюновим димом.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
накурений — дієприкметник здобутий перегонкою … Орфографічний словник української мови
накурений — на, не, Пр. 1. Наповнений тютюновим димом. 2. Заповнений пилом або димом з печі … Словник лемківскої говірки
накуреність — ності, ж. Абстр. ім. до накурений … Український тлумачний словник
накурено — Присл. до накурений. || у знач. присудка. Про наявність диму від куріння … Український тлумачний словник
надимлений — на, не, Пр. Наповнений димом; накурений, заповнений тютюновим димом … Словник лемківскої говірки